Вершники на Інгулі

музичний, художній гуртки. Поліпшити майстерність верхової їзди давав

можливість кінний спортгурток, де часто проводилися змагання. Того року

227

відбулося поповнення і оновлення кінського складу, який надійшов з

військових частин; припинилися хвороби серед тварин. Діяв шпиталь на 20

ліжок. 1923 р. 36 осіб хворіли на малярію, до 6-и зменшилось число

венеричних захворювань, ліквідовано було завошивленість.

У листопаді 1923 р. після реорганізації 1-их Кримських кавкурсів до

Єлисаветградської кавшколи з невеликою групою однокурсників було

переведено майбутнього генерала армії А. Стученка (товариша уродженця

Олександрії П. Кошового). У книзі “Гартована юність” він згадує, що після

причорноморського клімату було важко звикати до морозів. Житлові

помешкання та навчальні класи тіснилися в одному приміщенні. Від інших

корпусів, в т. ч. і манежу для верхової їзди, “залишилися лише кам’яні

коробки без дахів”. За дисципліною в школі суворо слідкували командири

ескадронів і взводів (які переважно вийшли з унтер-офіцерського чи

офіцерського середовища царської армії) та відділень, помічники командирів

взводів і старшини. Вони контролювали охайність одягу, заправку ліжок,

стан зброї і кінського спорядження. Головними видами покарань були

позачергові наряди в караул, арешти і відміна звільнень у місто