Вершники на Інгулі

марширували з червоними та жовто-блакитними прапорами і співали гімн

самостійників “Ще не вмерла Україна”… Парад пройшов без особливих

інцидентів”.

8 травня Ю. Тютюнник оголошує на майдані в Єлисаветграді

підготовлений отаманським штабом Універсал М. Григор’єва, в якому

характеризувалася ситуація в Україні, проголошувалися загальнодемократичні

гасла “Влада Радам народу України без комуністів”, засуджувалися

продрозкладка, реквізиції, надзвичайки, комуна, московські комісари,

використано окремі положення есерівської програми. Наступного дня до

міста прибув сам отаман. Радянський дослідник Д. Голинков пише, що було

розпущено місцеву раду, розстріляно кілька десятків керівників радянських і

компартійних організацій. Григор’євці обеззброїли продзагін та караульний

Кримський батальйон, оточили з кулеметами приміщення кавалерійських

курсів, запропонувавши здати зброю. Зважаючи на нерівність сил для

супротиву в училищі по трубах, східцях, інших місцях сховали частину

револьверів і гвинтівок та кулемет. Іншу частину здали григор’євцям, які

відійшли з міста, залишивши один ешелон на станції. Через день на зборах в

Міському саду створюється штаб (до якого, зокрема, увійшли начальник і

військком кавкурсів Савицький та Гордовський), на чолі з яким о 6 год.

ранку 12 травня загін радянських кавалерійських курсів, робітників і