Знов Кароль промовчав.
– Відповідай, прошу.
– Навіщо?
– Ні, Кириле, це вже ти поясни, зроби мені таку ласку, навіщо було затівати цю безглузду бійку з циганами, трощити столи і лави…
– Але ж як вони на горіхи дістали – еге ж, гетьманичу?!
– Дістали-то дістали… але ж ти ризикував!.. І я разом з тобою.
– Якщо цим дурнуватим пройдисвітам замало, нехай спробують напасти ще! Я їм ребра переламаю, в'язи поскручую!..
– Я не про те, братику. – Орлик роздратовано скривився. – Навіщо було сваритися з циганами? Чому не можна було просто промовчати?
Затуливши обличчя від крижаного вітру, Кароль покосився на гетьманича.
– Якщо їм замало… якщо ці цигани на чолі з Міхою переслідуватимуть нас і спробують напасти знов, то будуть полювати на мою голову, а не на вашу. Та й не насміляться вони більше…
– Кириле, зрозумій лишень: ти абсолютно безглуздо викрив нас…
– Та ну?! Як бачите, Вишняков звідкілясь довідався про вашу подорож на Запорозьку Січ до кошового Іванця та ще й убивць встиг найняти.
– Братику, але ж отак відкрито й нахабно наражатися на небезпеку!..
– Не годиться козакові боятися! І ховатися також негоже.
– Так, негоже! Але ж можна було потихеньку собі від'їхати…
– Можна було б, гетьманичу, але ж не варто! Бо тепер ми знаємо, хто саме на вас чатує. Якщо спробують напасти бодай ще раз, то полюватимуть на мене… а наразяться на оце! – Кароль стиснув дужого кулака і погрозив уявним переслідувачам. – Ви мене знаєте!..
Григорій лише знизав плечима, і побратими пришпорили коників. Дзвенів під підковами промерзлий ґрунт битого шляху, завірюха дбайливо замітала сліди…
З травня 1733 р. від Р.Х.,
Стамбул, кабінет великого візира Ваган-паші
У просторій кімнаті запанувала тиша: іноді у ході найнапруженіших, найзапекліших суперечок раптом усі присутні замовкають – причому всі одночасно. Григорій поквапився скористатися слушним моментом і мовив:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 6 Від Парижа до Варшави“ на сторінці 8. Приємного читання.