Розділ «Глава 4 Зрада Каштана ХаґА»

– Мо-о-ов-ча-а-а-ти-и-и!!! – ревонув розлючений гість, коли сенс пояснень дійшов до його свідомості. – Нумо стулили пельки!!! Оби-ид-ва-а!..

Резиденти замовкли, боязко втягнувши голови у плечі.

– То ви хочете сказати, що так званий капітан Якоб Хаґ, який насправді є амбасадором козаків-бунтівників Григорієм Орликом, уже побував тут, у Стамбулі?..

Вони мовчки кивнули.

– А також, що він побував тут, у нашій резиденції?..

Нові кивання.

– Більш того – їв і пив з вами, роззявами, йолопами, нікчемами, за рахунок російської казни?..

Резиденти потупили погляди.

– І ви йому заплатили… Заплатили казенним російським золотом за те, що він допомагатиме вам, сучим вилупкам, схопити самого себе?! І за нібито відомості про переговори з французьким послом Вільнєвим та султаном Ахмедом Третім – а ці перемовини відбувалися просто у вас під носом… причому з вашого ж благословення!..

Бідолашні резиденти готові були провалитися крізь землю.

– Та-а-а-ак?! – гримнув гість.

– Ва-а-а!.. Ва-а-а!.. Ваша милосте, помилуйте!.. – Вишняков і Неплюєв кинулися посланцеві в ноги.

– Хто привів його сюди?! Хто з ним перший познайомився?!

– Він!.. – Неплюєв тицьнув пальцем на Вишнякова, нарешті зрадівши з тієї обставини, що першим зустрів самозванця саме той.

– Але ж саме ти сказав мені, що нібито до Єрусалимського патріарха прибув вельми цікавий та ексцентричний тип!..

– А ти!..

– Ні – ти!..

– Замовкніть!!! – знов ревонув гість. – Обидва ви варті один одного, швабр-р-ри пустоголові!..

– Ваша милосте!..

– А зараз цей зрадник куди подівався?!