TextBook – Еге ж, бачив! Ще б пак.
– Ну і який він?
– Тобто?..
– Який він на вигляд, маю на увазі?
– Ну-у-у… не знаю, як і сказати, – швейцарець тупо подивився на резидентів. – На зріст приблизно такий самий, як і я. А сказати щось більше?.. Ні, не знаю.
– А особливі прикмети якісь? Шрами там, родимки…
Якоб Хаґ надовго замислився, та згодом лише повторив:
– Ні, нічого подібного не пригадую.
– Отакої!.. – зітхнув Неплюєв. – Ну що ж, ти нам все одно не допоможеш, тож доведеться тобі тут посидіти, доки не пригадаєш…
– На жаль, не допоможу, – погодився зв'язаний капітан, – адже месьє де Шовлен заплатив мені стільки, скільки ви не заплатите нізащо.
– А-а-а?! – в один голос скрикнули резиденти й одночасно поглянули на бранця. Втім, той прикусив язика: мабуть, злякався, що, попри обережність, все ж таки бовкнув зайве.
– Що ти там белькочеш? – Неплюєв присів перед Хаґом навпочіпки, взяв його двома пальцями за підборіддя і розвернув обличчям до себе. – Ти про платню щось згадував?
– Та розумієте…
Швейцарець щосили намагався відвести очі, тож резидент змушений був прикрикнути на нього:
– А ну на мене дивися! Нумо на мене!..
– Розумієте, я взявся виконати доручення месьє де Шовлена лише тому, що маю велику родину. Моя матінка – чесна самотня вдовиця, та ще й дві сестри незаміжні…
– То ти пішов на все це з-за грошей?
– Авжеж! Хто ж іще назбирає сестрам на посаг, як не старший брат?..
– І добре тобі де Шовлен заплатив?
– Ви стільки все одно не заплатите.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 4 Зрада Каштана ХаґА“ на сторінці 24. Приємного читання.