Польовий командир

попередникові) у шефи якийсь НДІ. А сусідня школа, котра програє вам

на всіх предметних олімпіадах, у котрої щороку менше медалістів,

менший процент вступу випускників до ВНЗ і взагалі середня

успішність нижча, й плентається вона в соцзмаганні на відміну від вас

десь у середнячках, так от, ця абсолютно непоказна школа має в

шефах легендарний завод, що експортує свої фотоапарати в сорок

країн світу. І сиплеться на неї, як з рогу достатку, постійна багата й

незаслужена допомога. Сподобається вам таке?

Військові частини належали радше до бажаних шефів. Та й

військовикам патронувати школи було, мабуть, не надто обтяжливо.

Особливо, зважаючи на кількість неодружених офіцерів та незаміжніх

вчительок.

Тому коли Вонсовичу наприкінці серпня 91-го подзвонила

(завважте – особисто!) симпатична піонервожата й спитала, чи не міг

би шановний Ярослав Мирославович допомогти прибрати до підвалу зі

шкільного фойє величеньке погруддя Ілліча1, що стовбичить там,

абсолютно недоречне після проголошення Батьківщиною

незалежності, прапорщик не довго розмірковував, а, погодивши

питання із замполітом та взявши чотирьох бійців, вирушив шістдесят

шостим "газоном" до підшефних.