Польовий командир

пересічними прапорщиками – через манери й мову рокіровка теж не

одразу впаде в око. Але це – слова з іншої вже пісні, чи не так?

Людмила з Валентиною знайшли спільну мову моментально. Ну,

майже… Спочатку секунд п'ять придивлялися одна до одної —

справжній жінці цього часу досить, аби зрозуміти, хто перед нею.

Очевидно, результати взаємної візуальної експертизи сторони

задовольнили: вони заговорили про все одразу — про моди, рецепти,

серіали, подруг і ще масу дуже цікавих і абсолютно важливих речей —

встигаючи палити виразними поглядами чоловіків, якщо ті надто часто

чокалися: "Будьмо, колего!"

Коли дійшло до гарячого, колеги розібралися з однією пляшкою й

взялися за наступну.

— Беріть печеню, сама готувала, — похвалилася міністрова

Людмила. Здавалося, що там та печеня – тушковане м’ясо з

картоплею, але такою — неймовірно смачною та запашною —

пишатися могла б і найвправніша в державі господиня. Навіть

Валентина, найліпша на заставі куховарка, а й та не розгадала всіх

складових, бо були там, крім традиційних свининки, картопельки,

моркви, цибульки та лаврушки, ще солодкий болгарський перчик,

чорнослив, якась зелень і... що ж іще, га, хто знає? Принаймні