Польовий командир

варто: пророкам у власній хаті ніколи не вірять, а на чужині для них

роботи за фахом немає, є одна лише — підлоги мити. Отож мовчи,

навіть якщо ти – перший провидець і щось таке особливе знаєш; а

якщо клепка є, то спробуй скористатися своїм знаттям собі ж на

користь...

Той, хто не так давно стояв перед Петром Петренком

переляканий, брудний та зачуханий, тепер із задоволенням красувався

перед камерами, а на лацкані в нього хвалькувато виблискував

високий державний орден.

"Медаль, кажеш, належала", — гмикнув прикордонник і поніс

тарілки на кухню.

Розділ 5. Миколчині дороги (задовго до основних подій)

...Микола Шульженко радісно пізнавав забуті, здавалося,

назавжди українські слова, чувані лише в дитинстві від бабусі,

16

намагався їх запам’ятовувати й частіше вживати. Мовою тоді в їхній

Переяславці, що у Хабаровському краї, послуговувалися лише дуже

старі люди, діти тих, хто переїхав колись до Зеленого Клину з

Полтавщини, Київщини та Катеринославщини; вже покоління

Миколиних батьків говорило російською, котра, втім, рясно пістрявіла