Польовий командир

— Господи, — пожаліла "польового командира" Валентина. —

Скільки ж ви пережили... А яка доля того, китайця?

— Не знаю, — знизав плечима він. — Під час одного з останніх

рейдів за лінію фронту мені здалося, що я зустрів його під

Лучегорськом. Я вистрілив — він упав. Але вбив чи поранив, і взагалі

чи був це Ван Вонг — я не певний. Вони всі для мене на один копил...

...Якщо чоловікові та жінці хочеться зустрітися знов, вони не

забудуть обмінятися телефонами...

Розділ 24. Кого що турбує

Один мій приятель свого часу стверджував: "Коли я пересплю з

іншою жінкою, це буде перелюбом. А от якщо я скажу своїй дружині,

яка віддала мені найліпші роки, молодість і красу, що знайшов іншу

жінку та йду до неї, а ти, мовляв, як собі знаєш, — оце буде

справжньою зрадою!"

Усю дорогу з міжнародного саміту Петро з важкою мукою думав

про майбутню розмову з Валентиною і відчував себе зрадником. Але

жити й далі з жінкою, котру розлюбив, і яка його — він тепер був

переконаний в цьому — ніколи й не кохала, маючи іншу, найдорожчу,

десь на стороні, він вважав підлістю ще більшою. От, справді, як

сказати? Та й Валентині вже за тридцять —їй що тепер робити?