Польовий командир

...Дружина накинулася на міністра так, буцімто він був хоч у

чомусь винним:

— Ну, і що тепер буде? Валентина — моя єдина подруга, і я не

збираюся від неї відмовлятися через те, що вона з твоїм дорогеньким

Петрусиком розлучилася! А він теж – не довго переймався! Знайшов

собі пані майора!

— Та хто тобі каже відмовлятися? — здивувався Валерій

Георгійович. — Просто слідкуй, щоб запрошувати їх до нас нарізно:

або Петра з Галиною, або Валентину з цим... як його... — він зробив

кілька невизначених жестів та згадав, — польовим командиром.

Та Валентина найближчим часом до Одвірченків і не збиралася:

цими вже вихідними вона везла Миколу Шульженка до батьків на село,

і найбільше її зараз турбувало — чи стане батько звати Миколу, як

колись художника та прикордонника, той та він, чи таки як другого

свого зятя, відомого на весь Київ бухгалтера Валерія Володимировича

Соєва — синочком.

м. Київ

90

Document Outline

Я нічого не вигадую: саме таке передбачає Проект Закону про порядок організації і проведення мирних заходів № 2450 від 06.05.2008, прийнятий у першому читанні 03.06.2009. (Автор)