Польовий командир

військ роззброїла дивізія морпехів.

88

Ну, а далі ви знаєте: Далекосхідну республіку лівонів було

практично розгромлено, та тут втрутилася міжнародна спільнота, якою

виявилася Велика Східна Країна та її сателіти, бойові дії припинили,

незалежність "Лівонії" ліквідували, залишивши їй автономію в складі

Дружньої Держави, верхівку їхньої партії та уряду засудили, а всіх

решту – амністували, я думаю – поки що. Та і взагалі, на мою думку,

нічого ще там не закінчилося: тих прибульців на Далекому Сході вже

зараз у рази більше, і народжують вони, не так, як наші — в сім'ях по

сім-вісім дітей...

Особисто мені надалі нічого хорошого не світило: я був

депутатом парламенту, оголошеного тепер злочинним, створював

Зеленоклинську Українську республіку, названу тепер

самопроголошеною, очолював її Збройні Сили, а виявляється, були то

незаконні озброєні формування... А що мене там тримало? Руїни сім'ї?

І я не став чекати: зібрав усе необхідне й пішов у тайгу. Головне було

— вийти з зони дії військ. Мені поталанило — за два місці — пішки, на

попутках, на товарняках — я перетнув усю Дружню Державу й

опинився на кордоні Неньки. А далі ви знаєте...