TextBook – Та був між нами один…
– Хто саме?
– Не знаю.
– Як це не знаєш?!
– А отак і не знаю! Я ж хто? Проста людина, промишляю, чим Бог пошле. Мені мало що відомо.
– Не блазнюй, Івашко, – суворо попередив козака Сигізмунд. – Ти зараз на королівському суді все ж таки.
– Я й не блазнюю, – козак зберігав цілковитий спокій.
– Тоді скажи, як звали вашого ватажка?
– А паном Претвіцієм звали, он як.
– Що-о-о?!
Ця заява, зроблена самим нехитрим тоном, зчинила у тронній залі справжній фурор. Найбільше обурилися двоє чоловіків: по-перше, князь Корецький (який до початку суду довго втовкмачував Івашці, що можна говорити і про що варто мовчати в будь-якому разі), а по-друге, сам Бернард Претвич. Останньому було з чого хвилюватися: ще б пак, адже слова козака повністю суперечили його власним показанням, даним раніше! Не дивно, що барський староста не стримався, підхопився зі свого місця й гарячкувато вигукнув:
– Ваша королівська величносте, ця людина говорить неправду найбезсовіснішим чином!!!
– Сам ти брешеш, – з тим самим незворушним виглядом заявив Івашка, ледь обернувшись у бік Претвича. Після чого всі присутні завмерли з роззявленими ротами: ще б пак, обвинувачувати в неправді настільки шановану людину, як барський староста, – це не жарт…
Гробову тишу, що запала в залі, порушив Сигізмунд:
– Запевняю, перед тобою пан Бернард Претвич власною персоною.
– Та ну?! – здивувався козак.
– Хіба ти не пізнаєш його?
– Не пізнаю. Ні крапельки не пізнаю.
У голосі Івашки було стільки непідробної щирості, що якби князь Вишневецький не знав напевно про його участь у їхньому поході, то безумовно повірив би: козак не пізнає колишнього очільника!..
– Як же так? – продовжував допитуватися король.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІ Княжич із Вишнівця“ на сторінці 21. Приємного читання.