TextBook – Свої, чого кричиш! – відповів Гуня. – Реєстровці ми.
– Пароль! – зажадали дозорці.
– Вісла!
– Проходь!
Козаки, порівнявшись з редутом, блискавично зім'яли варту, і увесь загін безшумно проник до редуту.
– Скидайте гармати! – подав команду Гуня.
Козаки обліпили гармати, як жуки, силкуючись витягти їх з укріплення і скинути з редуту. Але вони були надзвичайно важкі. Як козаки не бралися, гармати ні з місця. Тоді, щоб не розпорошувати сил, козаки обступили одну гармату, з трудом висмикнули її з гнізда, перекинули й турнули вниз. Падаючи, гармата здійняла такий гуркіт, що в одну мить схопився на ноги увесь табір… Гуня скреготнув зубами.
– Ех, пороху б сюди!.. Дві бочки пороху – і редут злетів би вгору!
У таборі вже зчинилася стрілянина, поляки, на ходу ведучи вогонь, посунули до редуту. Скинути решту важких гармат вже не було коли, і козаки мусили відійти у свій табір, попутно прихопивши кілька малих гармат та прорідивши жовнірів у шанцях. Поляки так були нажахані нічним нападом, що до самого ранку простояли з рушницями в руках.
…Ледве Гуня спустився з валу, як старшина Козир зловтішно протягнув:
– А що?.. Вкусив ляшків? Не я казав, що з цієї затії нічого не вийде?!
– Стукніть того крикуна в тім'я! – обурився хтось з козаків. – Горлопанити він тямить, а сам з-за валу й носа не виткне!
Але старшина заступилася за Козиря.
– Стукнути не штука. Ви ліпше послухайте, що він радить.
– Я ж про вас, козаки, піклуюся! – надривав горло Козир. – Про шиї ваші і голови. Хіба ви сліпці? Хіба не бачите, що ми на краю прірви? Крім загибелі, нас нічого не чекає. З таким упертим гетьманом ми всі опинимося на тім світі. Він сам гине і нас в домовину тягне. Пропоную негайно відрядити делегацію до Потоцького.
– Правильно! – загуділа старшина. – Воліємо переговори!
– Ну й цілуйте ляхів у сідниці! – кричали козаки. – Ми не для того взялися за шаблі, щоб з панотою мириться!
– Воліємо нового гетьмана! – крикнув Ворожбит.
– Чи ж не Козиря, бува? Ха-ха-ха!
– З Козиря такий гетьман, як із шила леміш!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фортеця на Борисфені [Серія:"Історія України в романах"]» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга третя Вилітали орли, вилітали сизі…“ на сторінці 78. Приємного читання.