TextBook – Пан Дзика! – вигукнув посол з гонором, без якого не міг обійтися жоден шляхтич. – Брацлавський хорунжий і посол єгомосці пана полковника Станіслава Потоцького!
Гетьман кивнув.
– Пан полковник вважає ваш подальший опір недоцільним і нерозумним. Він пропонує здатися!
– Пан полковник хоче здатися? – перепитав гетьман, і в куточках його твердих губ мигнула глузлива посмішка. – Хай здається, я не перечу.
Дзика осікся.
– Е-е.. пан полковник… – спохватився посол, – пропонує вам здатися… Козакам буде збережено…
– Ми бралися за зброю не для того, щоб здаватися, – перебив його гетьман. – Перш за все поверніть нам знамена козацькі й гармати, захоплені вами під Кумейками, тоді й будемо говорити.
Дзика здивувався:
– Ви так вимагаєте, наче коронне військо прохає у вас милостей!
Гетьман мовчки обернувся і неквапливо попростував у табір.
– Е-е… – почав було посол. – Постривайте, пане гетьмане! Я ще не все сказав…
– Ви все сказали, пане Дзико! – гукнули козаки від гармат. – Повертай ліпше голоблі назад, бо як гахнемо з цих штучок, то з вас і дзиковиння не лишиться!
Панові Дзику нічого не лишалося робити, як мовчки повернутися й потрюхикати назад…
Три дні після того кидав Потоцький свої хоругви на козацький табір під Жовнином, і щоразу вони відкочувалися назад.
– Пся крев! – шалів полковник. – У мене таке відчуття, що моє військо трахкається лобами об скелі. Що за диво? Де хлопи взяли стільки свіжої сили? Не могла ж їм з-під землі прибути підмога? І з неба не впала. То чим вони тримаються?
Минав і третій день безуспішного штурму.
Вночі полковника розбудили, сказавши, що від козаків прибув якийсь посланець. Потоцький велів негайно його впустити в намет і, лежачи на ліжку, при світлі свічок з ніг до голови оглянув прибулого. Середнього зросту, натоптуватий, круглолиций, з привабливими рисами. Тримається без запобігливості.
– Ти хто такий? – похмуро питає Потоцький.
– Старшина Козир, вашмосць!
– Тебе прислали козаки? – Потоцький з надією глянув на старшину. – Вони бажають здатися?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фортеця на Борисфені [Серія:"Історія України в романах"]» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга третя Вилітали орли, вилітали сизі…“ на сторінці 58. Приємного читання.