Слуги вже вкутушкували Потоцького в шубу, коли його джура доповів, що в Білилівку прибув пан Голецький, товариш із хоругви пана старости ланцкоранського, і просить його прийняти.
– Гінців я прийму в Білій Церкві, – невдоволено сказав гетьман.
– Але, ваша милість… – джура був блідий.
– Що таке? – насторожився Потоцький.
– Пан Голецький прибув з відмовою від подальшої служби.
– Що-о?! – Потоцького аж тіпнуло. – Коронне військо уже починає розбігатися по кущах? Тягни сюди того зрадника!
Потоцький рвучко скинув з себе шубу і нервово закрокував з кутка в куток. Зайшов Голецький, зігнутий, з нездоровим блиском в глибоко запалих, байдужих до всього очах, з відмороженими вухами.
– Пан Голецький відмовляється від подальшої служби? – крикнув Потоцький. – Як не соромно панові в такий час…
– Я прибув від імені всієї нашої хоругви. – Голецький хрипло закашляв. – Хоругва уповноважила мене заявити вам, пане польний гетьмане, що вона по закінченню року не бажає далі служити!
Потоцький відчув, що йому стало холодно. Крекчучи й хрускаючи суглобами, він нахилився, підняв з долівки шубу, накинув на плечі, забувши про своїх слуг, і мерзлякувато щулився, позиркуючи на делегата бунтівної хоругви…
– У моєму війську завелися пацюки! – прохрипів гетьман.
– Прошу без образ, ваша милість! Ми чесно заявляємо, що не бажаємо служити!
– І ви ще смієте згадувати про честь? – закричав Потоцький, бризкаючи слиною. – Які ви лицарі! Ви дезертири!.. Наданою мені верховною владою я примушу вас служити королю і Короні!
– Навіть сам Бог нас не присилує, – досить спокійно відповів Голецький. – Хоругва уповноважила мене заявити вашій милості про це з усією рішучістю!
«А що коли це перша ластівка? – подумав польний гетьман і відчув, як десь під серцем засмоктав млосний черв'ячок. – Що буде завтра, як інші хоругви візьмуть приклад з бунтарів? А я ж не на прогулянку вирядився…»
І голосом, що зовсім занепав, запитав:
– Може, у хоругви є які претензії до мене особисто?
– Особистих претензій до вашої милості в хоругви немає!
– То в чому ж річ?
– Хоругва наймалася служити до нового року, – відповів Голецький. – Рік закінчується, і хоругва вважає себе вільною від будь-яких обов'язків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фортеця на Борисфені [Серія:"Історія України в романах"]» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга Гетьман Павлюк“ на сторінці 68. Приємного читання.