Розділ «Червень»

– Таж першу вели меншовики!

– А за ними хто йшов? Хіба не народ?

– Та народ же… – погодився Боженко. – І чого ти до мене прискіпався? Таке рішення гомітету – одірватись від есерів та меншовиків…

– Одірватись від есерів з меншовиками, а не від народу! – вже майже закричав Іванов: таким розгніваним Боженко його ще ніколи не бачив.

Іванова підтримав Саша Горовиць:

– Це правда: треба було іти однією демонстрацією, об'єднавшись навколо Рад…

– Таж Ради – меншовицькі! – спантеличився Боженко.

Тоді озвався й Смирнов:

– Для того й треба об'єднатись навколо Рад, щоб одірвати їх від меншовиків та есерів.

Затонський теж докинув похмуро:

– Ви ж бачите: їх більшає й більшає, – він кивнув на українську демонстрацію, що вже просувалась попід тротуаром, розминаючись, – минулої демонстрації їх було куди менше, як тепер: народу за Центральною Радою зростає…

Тепер вже обурився й Боженко:

– Що ти верзеш? Що ти веремію затіваєш? А то, за нами, хіба не народ? За нами пролетаріат! – Він вказав на колони арсенальців, машинобудівників, кравців, тютюнників, лимарів позаду.

Тоді втрутилась і Євгенія Бош:

– Я думаю, – сказала вона, – Іванов мав рацію, коли виступав з вимогою, щоб ми, більшовики, очолили боротьбу за автономію України: нема «українства», як партії, в «українстві» – теж класова боротьба. Ленін правий: правильне вирішення національного питання можливе лише тоді, коли влада перейде в руки робітників та найбідніших селян… А ми зовсім відсахнулись від українського руху! Ми мусимо це змінити. І ми змінимо це… – Вона помовчала ще і додала: – Розмову з Юрієм для початку я візьму на себе…

Українська демонстрація вже пройшла, розминувшись. Подано команду більшовицькій колоні – шикуватись!

В цей час по руках пішли екстрені випуски газет: хлопчаки-газетярі спритно торгували, шастаючи поміж демонстрантів.

Київський телеграф прийняв з Харкова, Катеринослава й Донецького басейну вранішні інформації.

З Донбасу повідомляли: робітники Луганська, Бахмута, Юзівки, Краматорська, шахтарі району Ясинуватої, Щербинівки, Микитівки – вийшли на демонстрації під більшовицькими гаслами «геть війну» та «вся влада – Радам».

З Харкова теж: понад сто тисяч робітників усіх численних харківських заводів та солдати гарнізону на заклик більшовиків зібрались на мітинг на іподромі і вимагають «влади Радам» та «геть війну».