TextBook – Це чому ж нісенітниці?! Хіба ж Наришкіни не царських кровей?! – щиро здивувався Орлов.
– Царських-то царських, та от якби не тільки говорив, але й справу робив – боюся, швиденько опинився б тоді в місцях не настільки приємних, як от Австрія.
– А де ж тоді, дозволь довідатися?
– У Сибіру на каторзі. Або навіть у сирій землі. Що тобі миліше, Олексію Григоровичу?
– Та-а-а… Воно того!
Відчувалося, що гість явно розгубився.
– От і я кажу: якщо Богові буде завгодно, трон сам до моїч рук припливе, якщо ж ні – мені й у Відні непогано. А в могилу я не хочу, мені жити на білому світі подобається.
– О-о-о! За це й вип'ємо!
– За що?
– За радості земного життя!
– Відмінно!
Випили.
– Послухай, Андрію Кириловичу! Але ж говорять, що в землях тутешніх живе чи то дочка, чи то син покійної імператриці Єлизавети Петрівни… Ти про це нічого не чув?
– Та бозна-що люди кажуть, – відповів господар.
– А тобі хіба ж не цікаво з ними зустрітися? Ви все-таки кузени, наскільки я розумію.
– Не цікаво! – рішуче мотнув головою Розумовський. Від цього руху все попливло перед очима. Стало зрозуміло: у випивці хоча б на певний час варто влаштувати перерву.
А між тим гість усе не вгамовувався:
– А чому не цікаво?! Як таке може бути?!
– Не цікаво, і все тут! І не чіпляйся ти до мене з такими розпитуваннями, Олексію Григоровичу, бо ображуся.
– Он ти який, виявляється!..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 20 Раз Тараканова… два Тараканова!..“ на сторінці 9. Приємного читання.