– Не відпишуть! Єпископ Переяславський Гервасій такого ніколи не дозволить!
– А якщо єпископа твого р-р-раз і приберуть – тоді як?!
– Та хто ж його прибере?! – здивувався Максим.
– Ляхи приберуть за наклепом тих таки уніатів!!!
– Не бувати цьому!!!
– Ой, Максиме, Максиме, не приведи Господи тобі переконатися в істинності слів моїх, яким ти зараз не віриш!
– Зате тобі приведи Господи переконатися в тому, яким необгрунтованим страхам піддався ти й усі запорожці, разом узяті!!! – гаркнув Залізняк.
– Максиме, ти при своєму розумі?! – здивувався Шелест.
– Це ви там, на Січі збожеволіли незрозуміло з чого!!! Перелякалися, немов баби, прости Господи, і помчали інших лякати тим, чого й близько немає!..
У такому ж дусі їхня лайка тривала до глибокої ночі. Кілька разів у келію послушника заглядали ченці й просили гучною суперечкою не вводити братію в спокусу. Скінчилося тим, що колишні товариші полишили межі монастиря, щоб накричатися досхочу на вільному повітрі. Дійшли до узлісся, тут присіли на повалене дерево. Незважаючи на вогкість березневої ночі, продовжували суперечку, доки щербатий місяць не здійнявся над верхівками дерев.
– Ну що ж, Максиме, якщо так – піду я, чого вже там… – смутно мовив Йосип Шелест, коли всі аргументи з його боку були вичерпані.
– Підеш?! Куди ж це ти зібрався посеред ночі?! – стрепенувся Залізняк.
– Та у Чигирин же! Там на мене кінь вірний чекає, скочу в сідло – і знову в путь, щоб інших козаків з насиджених місць знімати.
– А навіщо ти коня в Чигирині залишив?
– Та тому, Максиме, що в монастир на прощу пішки ходять, а не верхи їздять! Молодий ти ще й багато чого не розумієш, хоча вже й послушником став…
– Ні-ні, так не годиться! Іти одному вночі через ліс глухий!..
Гість лише криво посміхнувся: що для запорожця якийсь ліс, нехай навіть нічний?! Однак на душі в послушника було неспокійно, тому він продовжував наполягати:
– І все-таки давай повернемося назад у монастир, там переночуємо, а ранком і підеш далі виконувати доручення кошового.
– Ні, Максиме, не повернуся я в монастир!
– Чому?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 18 Міна під конфедерацію“ на сторінці 2. Приємного читання.