TextBook – Я же сказав: у Шліссельбург!. Утім, ні: відправте її в монастир, як і хотіла моя бідолашна матінка! Тільки в глухий монастир, щоб подалі від столиці – ясно?!
– Так точно! А цих?
Офіцер широко повів рукою, вказуючи на полонених гостей.
– У каземати! А хто пручатиметься – стратити!!! Стратити негайно!..
Почувши це, Єлизавета Петрівна запекло мотнула головою. У такий спосіб позбувшись руки, що затискала рота, государиня запекло закричала:
– Ні-і-і!!! Ні-і-і!!! Тільки не в монастир!..
Парубок у брудній батистовій сорочці нагло зареготав, сів на казна-звідки виниклий трон і піджав під себе брудні босі ноги.
– Охорона, охорона!!! Заарештувати бунтівника!!! Хто ти такий і що собі дозволяєш?! – крикнула государиня. Втім, ніхто не прийшов на допомогу. Тупа безлика солдатська череда, що наповнила залу, вдоволено зареготала.
– Послухай-но, самозванко: я законний спадкоємець престолу!
Шум миттю змовк. І охорона, й заарештовані гості немов по команді впали на коліна, по залі поповз лиховісний шепіт:
– Іоанн Антонович!.. Це ж він… він самий!.. Шліссельбурзький бранець власною персоною!..
Перелякана Єлизавета Петрівна окинула пильним поглядом нахабного молодика, що з ногами вліз на її трон.
– Цього не може бути!.. Іоанн Антонович, ви ще зовсім малі…
– Неважливо. Я виросту, тоді й відправлю вас у монастир. А хто мені перешкодить? Хто, я вас запитую?! Нехай хоч хтось відповість!!!
Повзучий шепіт змовк, у залі запанувала могильна тиша. І з новою силою гримнув звучний голос спадкоємця Брауншвейзької династії:
– Можна подумати, пані, у вас є альтернатива з дому Романових!.. Великий князь Петро Федорович?! Або його дружина – Велика княгиня Катерина Олексіївна, зневажувана вами ж німкеня із зубожілого роду?! Не сподівайтеся, ця пара не подарує вам спадкоємця!!! Після вашої недалекої кончини вони поб'ються між собою, тоді або Катерину чоловік отруїть, а вона чоловіка відправить у монастир, або навпаки – він ненависну жіночку відправить, а вона отруїть!.. І тоді я прийду до влади!!! І відіграюся на всіх собі на втіху!!! Що відповісте на це, мила моя Єлизавето Петрівно?!
Вона вбито мовчала, зібравши в кулака всю волю, аби тільки не подумати про неї!..
– Отож! Збирайтеся в монастир, пані, не вдасться вам прикритися спадкоємцем романовської крові…
І тут сталося найжахливіше: скинута імператриця не втрималася й подумала про неї – про Августу!!! Миттєво прочитавши її тривожні думки, молодик на троні аж здригнувся від несподіванки, витріщив очі, заскреготав від злості зубами й, витягнувши брудну шию, люто проревів:
– Ах, он як?! Дочка улюблена?! От ти, виходить, як?! Та я ж її!..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 11 Народження династії“ на сторінці 3. Приємного читання.