— Мабуть, це якесь збочення, коли тремтіння палуби літака під ногами приносить більше задоволення, аніж домашній спокій та затишок, — мовив я.
Ед і не думав мені перечити.
— Це збочення, чувак, — недвозначно підтакнув він.
Я насупився.
— Однак я не можу з собою нічого вдіяти.
Ед стенув плечима.
— Ти не відповів про дівчину, — нагадав він.
— Яку? — стараючись не дивитись в очі своєму співрозмовнику, уточнив я.
— Білявку. З американського посольства.
— А-а-а… — удавано глухим і апатичним голосом протягнув я, так, ніби щойно згадав про неї. — Ми розбіглися. Ну… так вийшло.
Ед більше нічого не сказав. Кілька хвилин ми сиділи мовчки. Мій товариш час від часу сьорбав пиво з келиха. Я мляво жував зубочистку, зосереджено вдивляючись у вечірні вогні рідного міста.
— Це через неї ти рвонув у Бразилію?
Спочатку я вразився, не зрозумівши, звідкіля Ед може знати маловідомі подробиці зародження бразильської авантюри. Проте майже миттєво збагнув, що він читає мій блог і, безперечно, бачив пости, що передували мандрівці. Хлопець всього-на-всього зіставив докупи факти і зробив правильні висновки.
— Ну-у-у так… — видихнув я.
— Круто, — прицмокнув мій друзяка. — Іноді мені теж кортить махнути на все рукою і дременути кудись далеко-далеко. Але боюсь, що на цьому може зациклити: захочеться знову кудись летіти, їхати, нестись, шукати пригод на свою голову, ризикувати життям. І так до безкінечності.
Ми знову затихли.
— Над чим зараз працюєш? — знічев’я спитав Ед.
— Обдумую наступну книгу, — відказав я.
— Про Бразилію?
— Ага.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Любов і піраньї» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ одинадцятий Флексія [64]“ на сторінці 3. Приємного читання.