«Та що ви, що ви! – замахав руками архікнязь. – Мені аж тепер стало цікаво розмовляти з вами. Я вже зустрічався з селянами, урядовцями, а з поетами ще ні… Метрдотель, подайте нам вина! Почекайте… ви що п'єте, пане Франко?»
«Я не п'ю».
«А все-таки… Яким напоєм ви почастували б ваш народ на великому святі? Кажіть, замовляйте…»
«Яким напоєм почастувати народ?.. Чистим підкріплюючим вином чи, може, наркотиком для приспання? Що за питання? Певне, що вином, я наркотиками не шинкую».
«Колосально!.. Традиційна розмова володаря з поетом, класичний сюжет… Ви знаєте, напевно, поему «Співець» нашого великого Гете: король хоче нагородити співця за пісню золотим ланцюжком, а він…»
«А він воліє співати за пугар вина… В нашій історії є складніший сюжет: князь Данило вбиває співака Митусу за те, що той не хотів служити в тяжкий для краю час».
«І на чиєму боці ви стоїте?»
«Народ їх сам розсудить, ваша ясновельможність».
«Що ж, народ розсудить і нас з вами, пане Франко».
«Так, тільки вас судитиме ваш, а мене мій народ. Ви вернетеся у свої краї, ми зостанемося тут».
«Правда, правда, – спісніло обличчя в архікнязя. – Я вже закінчую свій урльоп у милій моєму серцю Коломиї, незабаром повернемось до Відня».
«Щасливої дороги!» – вклонився Франко і ступив до дверей.
«Постійте, – зупинив його архікнязь. – Ви не могли б пояснити мені, чому вас рутенці називають своїм Мойсеєм?»
«Народ жде вождя», – відказав Франко й подався сходами вниз.
Почув за собою архікнязеве: «Постарів мій батько, надто добрим став, а їх давити треба», – і відповів йому в думці: «Не встигнеш… Будеш ти, мов розчавлений черв, що здихає на шляху».
Хвилева бадьорість минула, розмова з архікнязем виснажила Франка – відчув, що слабне. На вулиці вдихнув холодного повітря, сперся об стіну.
«Тату, що з вами?» – підбіг до нього Андрій, який весь час ходив за батьком слідом і чекав тепер на нього біля входу в ресторацію.
«Синку… Вірний мій хлопчику, – зітхнув полегшено Франко. – Як добре, що ти тут. Що я робив би без тебе?»
…Стефаник урешті насмілився підійти до Франка.
– Пане доктор, – сказав, – ми засиділись у вас, а ви втомлені. Мене просив Гнатюк… Я повинен переконати вас, що від ювілею вам не можна відмовлятися. Не маєте права…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Четвертий вимір. Шрами на скалі (збірник)» автора Іваничук Р.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шрами на скалі Роман“ на сторінці 69. Приємного читання.