Сєра

поїхав додому. Тихше Сєр, ти подрочиш, приймеш ванну, зробиш дві хапки і поїдеш у

клуб. Підчепиш якусь кралю в коктейльній сукні і люто дрючитимеш її до ранку.

Головне — дурниць не роби. Все, заводь, давай: коктейлі, коктейльні сукні. Слава

Богу ця блажь юродива не попросила підкинути. Давай, Сєр, їдь.

Згодом Валя підходила і знову згадувала ленти, і все б нічого, але поряд був

Цюпа, який намагався всяко допомогти товаришу, поки той пускав ленти у цій самій

ризі. Валя пробувала щось спитати, але Сєра запропонував змінити тему. Підкинув її

до дому. Попросив називати Сєрою, але тільки поза храмом і наодинці. Змусив

пообіцяти чесно-чесно, що вона забуде про ленти. Змусив би поклястися, але і він, і

Валя знали — клястися гріх.

***

В цю сповідальну суботу, трохи накурений і трохи напитий, у гості до Сєри

зайшов Цюпа, привітався з клумбою, на якій влітку розквітнуть чорнобривці, щось їй

довго розказував про ЧАЕС, закинув до рота жуйку і завалився у храм Божий.

Жестом привітав Сєру, і цей непомітний знак значить, що у віконце між

вечірньою службою і сповідями вони зустрінуться на задньому дворі і перекурять,

Цюпа піде читати своїх патристів у сарай недільної школи, потім служба закінчиться,

вони візьмуть літруню віскі і поїдуть до Сєри, споруджувати вежу великого

вавилонського буля на журнальному столику. Сидітимуть на найм’якішому в світі

дивані з червоної шкіри і говоритимуть про почуті Сєрою на сповідях гріхи.