Сєра

— Все? Тоді я надовго.

— Все-все. Аби Біблія із рук випала.

— Двічі?

— Тричі.

***

В суботу Сєра завжди виглядав змучено, хоча Цюпа ніколи не міг зрозуміти, як

можна змучитись, слухаючи сповіді. Ці ласі шматки таємних збочень і неймовірних

фантазій, які линули від нових і нових тьотьок. Одного разу він навіть випрохав у

Сєри ризу і сповідав сам, коли однією суботньою службою церква була майже

порожня. Цього разу Сєра теж був похмурий, палив дешеві цигарки і явно був не в

настрої:

— Здарова Цюп.

Маркіян Камиш “Сєра”

6

— Здарова.

— Бачив цих клоунів?

— Ага, бачив. Всю вечірню задовбували наших, типу питання всякі. Якась

провокація. Та і питання рівня брошурки «Атеїст» за двадцять четвертий рік.

— Думаєш це із-за того нальоту на Михайлівську?

— Не знаю. Мудаки вони Цюп, давай їх відпиздимо?