Сєра

***

Продалося дві з гаком сотні Цюпиних брошурок і бородата іпостась Господа в

Сєриному обличчі, здавалося, задоволена. Чисті прибутки склали близько

чотирнадцяти штук гривень, і під знаком натхненної благодаті проминули ще два

тижні. Проминули в інтенсивній підготовці.

Суттєво розширилися методи вербування і склад учасників. Цюпа підключив

Валю, яка мала ходити по домівках і всяко пропонувати прийти до Господа Бога в

гості, роздаючи вітальні листівки. Паралельно з агітацією Цюпа доручив їй вести

картотеку. Валя педантично реєструвала кожну квартиру, кожні двері, у які

стукала. Тих, хто відразу слав на хуй, викреслювали зі списку потенційних клієнтів.

Тих, хто бодай трохи вагався, — ставила приорітетом, записувала адреси і

обов’язково навідувалася ще.

— Пасти душі овець заблукалих — важка справа, Валентино. Треба ж бо не тільки

вивести їх на світло Боже, а й дочекатися, коли вони дозволять це зробити. І це

тернистий шлях, сповнений образ і труднощів.

Звісно, Валя чинно і мирно виконувала все, що доручав їй Сєра. За це він

поселив її у себе, промивав мізки іще більше, трахав, і часом, по синці, пиздив, як

барабан.

Маркіян Камиш “Сєра”

41