Сєра

Бога, і ще складніше — у нього повірити… але у мене — вийшло. Диво, але саме

завдяки науці я зміг повірити у Господа. Як? Ця Блага Звістка, цей Літопис був

найдений мною у приватній бібліотеці мого друга п'ятнадцять років тому. Друг

мій, відомий український дисидент, тільки після розвалу Совєцької Імперії

наважився говорити про скриню зі стародавніми глиняними табличками, яку

він переховував довгі роки. І я, завше цікавий всьому новому і невідомому,

ринувся читати старі манускрипти. Нажаль, скоро після цього мій друг помер в

нужденності, старий і забутий, але цей Літопис має дати йому друге життя.

Цей документ, ця Біблія кожного українця відкриває нам Істину і Факти, які досі

замовчувалися тими, хто робить все, аби Україна ніколи не підвелася з колін. З

нього ми дізнаємося, що українці — найдавніша нація на планеті і Богом

обраний нарід, який зовсім скоро назавжди змінить світ.

— Але як це доводить його справжність? Є якісь матеріальні докази? Де таблички?

— Помовчи і послухай, молодий чоловіче. Я розумію твою гарячу кров і

нетерплячу жагу дістатися Істини, і ти отримаєш відповіді. Мені вдалося

відфотографувати таблички в день після смерті мого друга. І дуже скоро після

цього, в дію вступив заповіт, який оголошував таблички власністю держави, і

тепер посіпаки ворогів українських не пустять до них жодного свідомого

історика.

Цюпа розумів, що йому вірили. Дійсно, Шмальгаузен грав свою роль відмінно,