Сєра

— Буде проповідь.

— Ви шо, сєктанти якісь?

— Ні, ми патріоти. І християни. Це трипільська служба. Приходь.

Амбал глянув на цілком православні ризу, пузо і бороду Сєри, докурив свою

приму, здається повірив, пообіцяв прийти на проповідь і потопав назад до Палацу

Культури. Так Сєра познайомився з Біоміцином.

***

Біоміцин працював тут ще за Брєжнєва. Тутешній Палац Культури — типовий

проект, і колись такі рясно зводили по всьому Союзу. Зводили, оформлювали фасад

дурнуватим аграрним барельєфом і блакитним кахлем, а підходи — викладали

квадратними бетонними плитками, аби у вересні між ними рясно проросла трава.

Маркіян Камиш “Сєра”

25

Потім, забивали бібліотечні фонди виключно правильною літературою і на

урочистому відкритті, з повітряними кульками і пафосними промовами, заводили

громаду до таємничого лона Культури. Впускали погуляти серединою, аби потім

розсадити всіх твердими бордовими стільцями актової зали і дати шкільним поетам,

і фокусникам розпочати концерт.

Біоміцин часто і з сумом згадував ті часи. Тоді до бібліотеки багато хто

приходив і нудьгувати не доводилось: піонери, дошкільнята, їхні мами і дідуні,