Сєра

***

Із запою особливо не виходили. Сєра повернувся, навантажений віскі і розмаїттям

закусів. На веранді його чекав Цюпа з якимось журналом. Сєра сів навпроти і глянув

на журнал: щось не схоже на патристів і графічний дизайн. Придивився уважніше —

типова сектантська брошурка сумирних овечок, котрі бігають квартирами

соціальних гетто, пропонуючи обернутися в істину віру:

— Цюп, а шо це за макулатура у тебе?

— Та це, блядь, сьодні сєктанти зустріли. Тричі за день…

— І шо?

— Ну, перших я за звичкою відправив мандрувати хуями, другим сказав, що

Бог — я, а на запитання, чого ми так погано живемо, відповів, що п’ю…

— І? Треті тебе переконали, що треба виходити з запою?

— Та я таке збираю. Так що це чисто для колекції. Нє, ну ти тільки послухай, шо

пишуть: «Православні священики заражені статевою розпустою…»

— Да-да! Підписуюсь! — Сєра розлив першу.

— Перебувають у п’яному заціпенінні…

— Підтримую! — Сєра простягнув Цюпі склянку.

Маркіян Камиш “Сєра”

18

— … і взагалі, православ’я схоже на чистий кокаїн.