Розділ XXVI

— А що із захистом? — запитала Ґвен.

— Проти чорних чарів він, здається, абсолютний. А от на звичайну маґію — хоч чаклунську, хоч відьомську, хоч природну — зовсім не реагує.

— Таким чином, — додав професор, — якщо я втрачу пильність, мене легко можна вразити й слабенькою вогняною кулею. Тож мені дуже пощастило, що демони та чудовиська здатні оперувати винятково Темною Енерґією.

— А левітаційні чари? — озвалась Арвен.

— Механізм їхньої дії поки залишається цілковитою загадкою, — сказала Івін. — Але вони надзвичайно ефективні. Нещодавно ми провели один дослід — професор аб Нейван злітав на східне узбережжя, до селища Ґойлендир, і повернувся назад, не зробивши по дорозі жодної зупинки. Йому вдалося вкластися в п’ятдесят чотири хвилини.

— Нівроку ж! — приголомшено мовила Ґвен, а решта троє дівчат лише роти пороззявляли від подиву. — Це, здається, більше ста миль.

— Сто одинадцять з половиною, — уточнила Івін. — Ми про таку швидкість можемо лише мріяти. Я вже не кажу про відстань.

Фіннела дивилася на професора захоплено і трохи налякано.

— А якби ви налетіли на якогось птаха? З такою швидкістю… Це було дуже ризиковано.

— Я сплів міцний щит для захисту від зустрічного вітру, принцесо, — сказав Шимас аб Нейван. — І один мартин таки вдарився об нього. Боюсь, він не мав шансів вижити. Наступного разу летітиму вище, мені ж без різниці.

— А ви вже розбирали пророцтво? — запитала Ейрін. — Маєте якісь здогади про другу жертву?

Професор та Івін перезирнулися. Вона кивнула йому:

— Спершу ви.

— Гаразд. Тут, леді Ейрін, склалася така ситуація. Ми детально проаналізували пророцтво, але не дійшли спільної думки. Особисто я переконаний, що Ґлиніш вер Лейфар правильно його витлумачила і вчинила так, як і мусила вчинити.

Ейрін на секунду перехопило подих, а груди затопила моторошна холоднеча.

— То це значить… ви вважаєте, що я повинна була потрапити до Ан Нувіну?

Шимас аб Нейван похитав головою:

— Я цього не говорив, пані. І саме пророцтво нічого подібного не вимагало. Насправді воно повністю здійснилося. Провидиця виконала всі його умови: спершу віддала Темряві свою душу, а потім — і вашу. Інша річ, що Темрява не змогла нічого з вами вдіяти, їй не вдалося скористатися цим подарунком. Але ж у пророцтві ніде й не говориться, що жертвоприношення мало відбутися до самого кінця. На заваді цьому стало інше пророцтво, завдяки якому леді Ріана прийшла вам на допомогу.

— Разом з вами, — додала Ейрін.

— Так, разом зі мною. Ці два пророцтва тісно пов’язані між собою, але до пори до часу вони діяли незалежно, поки не зійшлися в так званій точці доповнення. Друге пророцтво доповнило умови першого — не порушивши його, не заперечивши, воно провело чітку межу між двома, здавалося б, нерозривними подіями — принесенням у жертву й отриманням жертви.