У бій за волю

Та й кинеться,

Та дико заграє

Стоголосим громом, — страшно (!),

А наймичка б’ється,

Та гіркими гарячими

На снігу заллється.

Рев скажений, ніби пекло (!),

Мати поспішає,

Бо любов’ю гріте серце

Порогів не знає.

Прийшла біда. Ледве дише.

Обняла єдину, —

Зняла з плеча, розв’язала

Латану торбину.

Та гостинці Івасику, —

Яблучка, горіхи,

Та й бублика. Сама пекла

Для свої потіхи.

Пролетіли невеселі,

Як у сні хвилини,