У бій за волю

Мовчки поспішає.

Рано-вранці сиротою

Сонечко зустріла…

Попестила, погралася,

На грудях зогріла

Миле дитя.

Вже й до школи

Привела та просить…

І зимою добрим людям

Щодень воду носить,

Та сорочки вишиває,

То полоще, миє,

А в самої змарнілої

Аж серденько мліє.

Як наймичка, без утоми

Гроша заробляла,

Та дитині на книжечки

В школу висилала.

Рік за роком — росте Івась,

Втішається мати,