У бій за волю

У постелі мучениці,

Та все, знай, марою —

То приляже, підніметься,

Сунеться стіною…

Я занімів, мов скований,

Та так і чекаю…

Раптом — Боже, як закричить (!),

А дальше не знаю,

Що там було з сердешною…

Чув, лише хлипала,

Далі втихла. Прокинувся, —

Дитя сповивала

У вереточку рябеньку.

Ледве сіла. Закрутилась…

Насилу сповила

І тремтячими обняла

Тай перехрестила.

І гаряче свою радість

Сльозами вмиває,

Та в Господа йому щастя