Розділ «Частина четверта Хмара»

Чорний ліс

Далі надійде допомога. Мусить надійти.

Провівши поглядом мотоциклетну колону, хорунжий зосередився на броньовику. Не чекав побачити панцерник саме тут і тепер, проте суттєвих змін у задум його поява не вносила. Потім погляд стрибнув праворуч, до пагорба, на вершині якого Гармаш обладнав кулеметне гніздо, не помітне неозброєним оком. Сам Хмара слідкував, щоб скельця бінокля не потрапляли під сонячні промені, попри те, що сонце було за спиною й світило німцям в очі.

Гармаш зі своєї засідки позирав у той бік, де розмістився командир, чекаючи сигналу.

Тим часом німецька колона вже наближалася до окресленої ним невидимої лінії, і Хмара ще коливався, пропускати броньовик разом із мотоциклістами чи все ж лишити на поталу основним силам. Зрештою, рішення прийшло саме – мотоцикли зустріне самооборона біля сільської околиці, і буде гірше, якщо панцерник прорветься туди: сил зупинити його в тилу не вистачить.

Кивком схваливши сам себе, Хмара глянув на Коломійця, котрий лежав поруч. Хорунжий вирішив не відпускати Східняка далеко від себе в його першому бою, хоч уже не мав жодних підстав йому не довіряти. Але однаково доведеться доповідати про нову людину й усю дивину, що з нею пов’язана, – спершу Остапові, пізніше у СБ – і хотілося мати переконливі докази або героїчної поведінки Східняка, або, навпаки, його нерішучості чи навіть схильності до зради.

А потім відклав бінокль, провів поглядом мотоцикли, що саме завернули за пагорб і зникали з виду, і дістав трофейну ракетницю.

Легенький хлопок, ніби скло розбилося.

Зелена ракета з шипінням злетіла в чисте, безхмарне цього дня небо.

Вона ще стрімко злітала вгору, а перед броньовиком вибухнула земля. Грудки застукотіли по боках і дашку.

З пагорба вдарив кулемет – Гармаш бив по першій вантажівці, цілячи найперше в колеса, щоб зупинити рух усієї колони.

Удалося.

Вантажівку занесло вбік, вона мало не перекинулися, солдати посипалися з кузова горохом. Частина кинулася під захист панцерника, кулемет якого вже завзято лив свинцем, інша частина рятувалася від куль за підбитою машиною. Не бачачи нападників, вони палили врізнобіч, не цілячись, лише, як їм здавалося, відлякуючи противника.

З протилежного боку вдарив другий кулемет. Тепер колона прострілювалася з двох боків, і одна з куль таки пробила бензобак головної вантажівки. Вибухнувши, машина швидко спалахнула, і німці, котрі ховалися на ній, кинулися врозтіч, не приховуючи паніки.

З-за пагорба рвалися одна за одною гранати. Це самооборона, якою керував Клен, атакувала мотоциклістів на підступах до села. Броньовик, далі лишаючись невразливим до куль, почав поволі розвертатися, маючи явний намір прийти на допомогу мотоколоні. Цього не можна було допускати.

Хмара, підхопивши автомат і випроставшись, повів людей у атаку.

Коломієць дотепер ніколи не був у справжньому бою.

Та внутрішньо налаштував себе давно, тому зорієнтувався відразу, ніби все життя ходив у атаку.

Максим мчав уперед разом із тими повстанцями, котрі взяли на себе основну автоколону. Боковим зором помітивши, що Хмара наступає до панцерника, він, недовго думаючи, приєднався до командира. З ними бігло, стріляючи перед собою на ходу, ще кілька вояків. Перед тим, як атакуючі пірнули під захист чорного диму від палаючої підбитої вантажівки, один, Коломієць навіть не знав, як його називають, перечепився й упав із розбігу, розкинувши руки.

Біля підстреленого ніхто не зупинився. Вояки тут же розтягнулися в широку лінію, намагаючись зайти до броньовика з різних боків. Простіше виявилося обійти ворожий панцерник з тилу. Кулеметник не міг накрити вогнем весь периметр. Башта, плюючись вогнем, усе ж не могла обертатися довкола власної осі.

Потрапивши в сектор обстрілу, ті повстанці, котрі обступали його, аби взяти в кільце, попадали на землю. Чи всі скошені кулями, Максим не знав. Помітив лиш, що серед інших рухнув Хмара, зціпив зуби й рвонув був до нього, та стримався. Якщо всі лягли, він нічим не допоможе, зате сам стане мішенню й легкою здобиччю. Та якщо серед них є живі, вони чекають моменту, коли можна продовжити атаку. Поки не загасять рухоме кулеметне гніздо, успіху не буде.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний ліс» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта Хмара“ на сторінці 21. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи