Вона, зрозумівши все без слів, поклала руки на кермо, демонструючи цілковиту покору.
У цей момент Коломієць тицьнув пістолетне дуло в живіт Юркевича, притиснув його тулуб до себе ще сильніше.
Натиснув спуск.
Постріл вийшов глухим.
Юркевич зойкнув, на обличчі застиг вираз подиву – він не встиг навіть перелякатися. Максим тут же підхопив його під руки, розвернув, швидко поволік тіло у дворик, до каналізаційного люка. Кинув тіло поруч, спритно, ніби довго тренувався, підважив та відсунув обома руками кришку, крекнувши при цьому. Наступним рухом запхав ще живого Юркевича всередину головою вниз, зовсім не думаючи, як все це виглядає збоку й чи бачить його хтось зараз. Жертва застогнала, Максим підібгав їй ноги, умістив усередину. Добивати не збирався, другий постріл може вийти гучнішим, до того ж він стрельнув так, щоб завдати смертельну рану. Зовсім не переймався, що зрадник стече кров’ю в каналізації, – там йому місце.
Раз-два, поставив кришку люка на місце.
Три-чотири, кількома стрибками вибіг із дворика.
П’ять-шість, заскочив у авто, наставив ствол на Ванду.
– Їдьмо, пані, уперед! І спокійно, спокійно.
Двигун уже працював. «Мерседес» рушив із місця. Схоже, Мостовська зовсім не збиралася опиратися.
До самого свого будинку вона мовчала.
Пасажири теж нічого не говорили. Тримали зброю так, аби Ванда розуміла – у разі чого її покладуть першою. Та жінка опанувала себе досить швидко, і в Коломійця навіть зародилася підозра – подібний розвиток подій польку з незрозумілих причин влаштовує. Лиш загальмувавши, вона запитала досить доброю українською:
– Чого вам треба?
– Виїхати з міста. Чим скоріше, тим краще, – відповів Максим, тут же перепитавши Гармаша: – Я правильно кажу?
– І робиш добре, – кивнув той. – Тебе, дівко, нам сам Бог послав. Вивезеш – житимеш.
– Довго?
– Чого? – здивувався Гармаш.
– Нічого. Виходьте, ідіть у двір. Лиш szybko, білий день. Там поговоримо. І не бійтеся, не кричатиму, нікого не покличу. Поясню все, хутко.
Чоловіки перезирнулися.
– Пастка, – процідив Гармаш.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний ліс» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Ванда“ на сторінці 27. Приємного читання.