TextBook Мене зовеш, і будем далі вдвох
Землі весняної рабами. Гріє,
Горить любов, допоки в ґрунт кладем
Зерно, до часу, як земля стемніє
Від бур'яну, і паросток ножем
Проткнеться, й вигнуте тільце рослини
Окрушини землі із себе скине.
РОЗБИТА ПОСУХАКричати перестав пророк біди,
Бо всю його теорію посухи
Гроза розбила. Не відчувши скрухи,
Він заревів, аж скинулись плоди…
Оратори, писав Шекспір, завжди,
Коли байдужна зала, для отухи
Вигукують, аж тріскаються здухи.
Пророк не вірив, що плювком води
Зламати можна суш, немов ударом.
Земля як Місяць буде незабаром —
Загине все на тверді кам'яній.
Чи не була вона завжди такою
Безлюдною, пустошньою, гіркою?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 36. Приємного читання.