Що затуляєш милостиво нам
Повиті темрявою й смутком очі,
Плоть сповнюєш солодким забуттям,
О сон! Закрий мені повіки нишком
Чи дочекайся, доки добрий мак
Розкине видива свої над ліжком,
Тоді рятуй, бо день, як той відьмак,
Болючим світлом зблисне наді мною,
Печаль приносячи з далечини
І серце осліпляючи маною.
Рятуй від совісті, що все вини,
Мов стежки кріт, шукає темниною,
Душі шкатулку сміло зачини.
Генрі Лонгфелло
ДАНТЕ
Тосканцю, ходиш, наче тінь заклята,
У сферах смутку з жалістю в очах.
Підводиться з душі твоєї жах,
Як з гробу вогняного Фаріната.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 33. Приємного читання.
TextBook