Один — прощальний. Віддалились кроки.
А як страждання втишилось глибоке,
Той берег з горами й латками нив,
Що я відплив од нього, дивом див
І щастя джерелом здававсь, допоки
Його блакиттю потойбіч затоки
Од мого зору вечір не закрив.
А вже коли пейзаж за далиною
Сховало море, в серця глибині
Озвалась туга скорбною струною.
Тоді сяйнули небеса нічні,
І під зірницями здалось мені,
Що все, чим я втішався, все — зі мною.
НЕМЕЗІДА
Коли лютує мор — оддалеки
Тримайся від людей, будь на спочиві;
Я також уникав їх, і жахливі
Не бралися до мене болячки.
З Амуром я ось так порвав зв'язки,
Зневаживши його слова плаксиві,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 116. Приємного читання.
TextBook