Розділ «Дмитро Павличко СОНЕТИ»

Лиш ті, що йшли у каземати,

На смерть, в Сибір, на Соловки.

1957-1969

Як був я молодим — душа мала і вбога —

Молитися ходив на львівські цвинтарі,

На січових стрільців хрести сумні й старі

Клав квіти і втікав од себе сам щомога.

За мною стежив шпик, як звірина двонога;

А дома я писав о зляканій порі,

Як піднімаються з нужди пролетарі

Побудувати світ без правди і без Бога.

Дорогу я шукав, але не знав мети,

Мій дух порубаний палахкотів, як дрова,

А правду на Сибір вивозили кати…

Прийшов я до Дніпра з уярмленого Львова,

А там — на дні вогонь, горіла даль тернова,

Летіли в небесах січовиків хрести.

2004

В консерваторії співала Соломія,

А я студентом був, послухати зайшов.