Розділ «Дмитро Павличко СОНЕТИ»

2003

Я непритомнію від пісні Соломона,

Немов од пахощів дівочого вінка,

Коли злітає з пліч сорочка боязка,

І плоть тужава йде в глиб золотого лона.

До мене ти прийшла, мов сарна трепетка,

На мене злякано дивилась, мов ікона;

О Суламіто, знай, що неба ополона

Залоскотала нас, немов хмільна ріка.

Наложниць я не мав, та всі мої кохання

Спливли по жолобку поміж грудей твоїх,

Бо в мене ти була одна, як зірка рання.

В Гущанках ти зросла під співи рідних стріх,

Як жаль, що це не я, а цар з подивування

Навік твою красу в поезії зберіг.

2003

Глибокі і страшні слова Еклезіаста:

Все марнота! Нема для чого в світі жить,

Смерть краще, ніж іти з дитячих оповить

Між людство, що його веде злочинців каста.