— Так, — Арсен закусив губу. — Давай.
* * *
Цуценята кинулись йому назустріч. Один цеглисто-червоний, з величезними вухами, схожий на сетера. Другий білий, з круглою головою, як полярне ведмежа. Двоє його улюблених цуценят невідомої в реалі породи. Крас і Спартак.
— Спартак!
У білого щеняти величезні лапи, кожна — як маленька кухонна дошка. Він легко валить Арсена на траву, бризками розлітаються цвіркуни. Арсен хапається за густющу шерсть на його шиї, Спартак лиже йому лице, а Крас, менший і легший, і яскравий, мов прапор, намагається прослизнути між хазяїном і названим собачим братом, добратися до Арсенового носа й теж лизнути довгим шорстким язиком.
— Як ви тут без мене, як?
Двоє махають хвостами так, що трава хилиться під вітром. Наче вертоліт пролетів.
— Собаки ви мої! Собаки!
Він розкинув руки, намагаючись обійняти зразу обох, проте щенята вислизнули з рук, і лишилась порожнеча.
Він сів на ліжку. Штори затягнуті, цокає годинник, темний і мертвий стоїть на столі монітор. Арсенові сто років не снилися двоє його останніх щенят.
Він забув щось важливе. Зібрався зробити — і не зробив… Бодай йому! А Баффі! Він їй навіть не подзвонив…
Глянув на годинник. Пів на третю. Ну нічого собі… Чекати ранку? Е ні. Арсен стягнув телефон зі стола. Ліг на спину, вище натяг ковдру.
Дзвінок. Дзвінок. Сонний голос:
— Ти що, здурів?!
— А як ти знаєш, що це я? — прошепотів Арсен. І одразу вдарив себе по потилиці: ну, ідіот, доброго ранку, номер же висвітився!
— Вибач, — сказав він швидко. — Я хотів тобі подзвонити вчора.
— То чого ж не подзвонив?
— Я, — він добирав слова, — тут Мар’яна Чабан пропала, одно слово, мені її батьки дзвонили, а я…
«А я заліз до них у голови й редагував систему вартостей, щоб остаточно вимити звідти Мар’янку».
— Пропала? — сон і хрипкість зникли з Баффіного голосу. — Тобто як це?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цифровий, або Brevis est» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ шостий Цуцики в темряві“ на сторінці 44. Приємного читання.
TextBook