Розділ другий Відчуй себе оселедцем

— Пухнастик, кинь мені свій телефон. Мобільний.

— У нас же телефони відібрали!

— Але ввечері ж оддадуть? Кинь домашній.

— А якщо обдурю?

З’явився «смайлик».

— То буду обдурена, — написав Арсен від імені «Ані».

Відкрилося віконце розмови з Джонні.

— Агов, слухай, вони тут у мене витрусили все — рибу, жир, кресало… Шо тепера робить?

Він одімкнув динаміки. Потім розпотрошив аптечку й позатикав вуха ватою — на той випадок, якщо в кімнаті запущено нечутну звичайним слухом рекламу, що діє на підсвідомість. Як і слід було думати, результату це не дало — як і раніше мучив голод, од свіжих млинців вернуло, хотілося саме йогурту, і тільки йогурту «Йорг».

Виявилось, що каміння з греблі можна виймати. «Аня» з Джонні так і робили — виймали й складали; вирішили спочатку, що з прямокутних каменюк побудують будинок. Проте намальована вода дуже натурально рвонула, зносячи благеньку греблю, і озерце в скельному розламі ринуло вниз, оголюючи порослі водоростями стінки.

Відкрилася печера — маленька, з вузьким входом, тільки для трьох. Найкращий притулок на всій ігровій території.

Наближалася холодна віртуальна ніч. Листя пальм жовкло й облітало, ліани сохли й скручувалися дротом. На шкалі життя персонажа «Аня» неухильно коротшала червона лінія — намальована дівчина страждала від холоду й незабаром мусила померти.

Протистояння загострилося: тепер грали два на два, Шрек і Пухнастик проти «Ані» та Джонні. Персонаж Мазай став непрогнозований — він то випадав з гри, не відповідав у чаті, і намальований старий застигав на одному місці. То проявлявся знову, набивав нескладний текст, приєднувався то до одного, то до другого клану і псував усім гру.

Арсен легко запам’ятав телефон, який йому написала в приваті Пухнастик. Тепер він був майже впевнений, що товстулю обрала собі в персонажі справжня дівчина Аня. Раціональне обґрунтування цієї впевненості було тільки одне: Пухнастик єдина ні разу не пожартувала з приводу татуювання на «Аніному» животі. Єдиний побічний доказ — проте Арсен звик довіряти своїй інтуїції. Пухнастик — Аня, Мазай, отже, Вадик. А Джонні — це Толік; Арсен нарешті відчув кураж.

Він увійшов в альянс з Джонні. І дуже елегантно підставив його за кілька хвилин до настання ночі. У печері, відкритій Арсеном за допомогою Джонні, знайшли притулок Пухнастик, Шрек та «Аня». Розпалили величезне багаття; невдахи — очманілий Мазай та обдурений Джонні — залишилися надворі й картинно ґиґнули на білому снігу: чорний-пречорний тубілець у спідничці та дід з довгою сивою бородою. На їхніх тілах красиво танцювали відблиски вогню.

— Ти казав, що я буду випробувачем. А зробив піддослідним.

— У нас конкурс, ти забув? У нас змагання.

— І хто переміг?

— Результати завтра, — видно було, що Максим дуже задоволений. Утім, він завжди мав задоволений вигляд: його активно-червона сорочка яскравою плямою плавала у напівтемряві цього вечора. Арсенові було приємно, що Максим приділяє йому, персонально йому, ці вечірні хвилини: проводить до машини. Розпитує про враження. Здавалося, що це добрий знак.

— Хвилюєшся? — недбало запитав Максим.