— Мені важко перелічити всі її, гм, складові.
— Проміння, що проникає крізь стіни, інопланетяни, гіпноз по телевізору…
— Я не можу наспівати тобі «Наталку Полтавку» від початку до кінця, та це не означає, що такої опери не існує.
— Нехай, — Арсен провів язиком по шерхлих губах. — Чого ж я тоді не захотів бути Царем гори? Обійшов усі підступи, так?
— Ні. Ти підмінив собі завдання. Ти взагалі спритно підмінюєш завдання — замість нав’язаних правилами гри, ти ставиш нові, свої. І перемогою вважаєш розв’язання внутрішніх завдань, а не зовнішніх. Ти захотів поставити Толіка на місце — ти це зробив.
Крем застигав на щоках, стягуючи шкіру.
— І ще в тебе прекрасне вживання, — сказав Максим іншим голосом. — Ти прямо-таки вливаєшся в персонаж, без швів, без лакун.
— Це добре?
— Для нашої справи — чудесно. У тебе є непоганий шанс одержати роботу. Щоправда, в тих двох шанс теж пристойний: у Толіка чудова ігрова техніка. А дівчина — взагалі маленьке чудо. Вона, зрозуміло, меланхолік, людина дуже замкнута й недобра, але як аналітик гри — майже геній.
— Вона мені програла, — не стримався Арсен. — Коли вела Джонні.
— Ти вдарив її нижче пояса. З самого початку, намалювавши собі голу татуйовану «Аню». А дівчина, між іншим, і так була на нервах через Вадика. Вони півроку жили разом, потім розійшлися зі скандалом, і вона не знала, що зустріне його на тренінгу. Знову точний, розрахований вплив: ти свого домігся?
— Десь так, — неохоче зізнався Арсен. — Тепер і вона мене ненавидить.
— Та вже ж, не любить, — констатував Максим із задоволенням. — Для того, щоб маніпулювати людиною, потрібно її емоційно зачепити. Або піймати момент, коли вона емоційно нестабільна. Циганки-ворожки, лікарі-шарлатани, політики… особливо політики.
— Максиме, — сказав Арсен. — А що, власне, відбувається? Це ж не тренінг, не кастинг, це шаманство якесь.
— Гра.
— А ми фішки?
— Ви гравці, а я тренер.
— Ти глядач. Вуаєрист.
— У твої роки я не знав таких слів. Звідки? Ти ж книжок не читаєш — не лишається часу.
— Я рано навчився читати, — сказав Арсен.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цифровий, або Brevis est» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ другий Відчуй себе оселедцем“ на сторінці 20. Приємного читання.