— Щойно я занурилася в Джерело, — пояснила вона, — i попросила його трохи змiнити мою зовнiшнiсть.
— А з якого дива? — поцiкавився я.
— По-перше, мене вже дратують твої асоцiацiї зi Снiговою Королевою. А по-друге, з рудим волоссям i зеленими очима менi буде легше видавати себе за Дану.
— Хочеш замiнити її?
— Тимчасово, щоб виручити вас. Як менi вiдомо, Дана ще не спiлкувалася нi з ким iз вашої рiднi, а отже, нiхто не бачив її обличчя.
— У нас не заведено представляти дружин i наречених через дзеркало, — вiдповiв я. — Отож нiхто не запiдозрить пiдмiни. А який у цьому сенс?
— Вам треба вигадати час, хiба нi? Зараз вам нi до чого зайвi ускладнення. От коли Брендон стане королем Свiтла, то вiн зможе розiрвати свiй шлюб з Даною, i тодi я повернуся в Авалон.
— Не зовсiм так, — зауважив Брендон. — В цьому разi питання про розiрвання мого шлюбу вирiшуватиме Амадiс... Гм, якщо тiльки вiн не винен в убивствi дружини. Суть нашого з ним компромiсу якраз i полягає в подiлi влади — я стаю суто свiтським главою Дому, а Амадiс зберiгає за собою титул верховного жерця Мiтри i всi свої повноваження як духовного владики.
— От нехай вiн i розiрве наш... тобто твiй з Даною шлюб.
Брат повернувся до мене:
— А це iдея, Артуре. Як ти думаєш?
— Цiлком згоден, — сказав я, дiстаючи з кишенi дзеркальце.
— Хочеш зв’язатися з мамою? — запитав Брендон.
— Це вона викликає мене.
Туман у дзеркальцi розступився, i я побачив чарiвне обличчя найдорожчої жiнки в моєму життi. Вона ласкаво всмiхалася менi.
— Де ти, синку?
— Вже на Марсi. В центрi Великої Пiщаної Рiвнини.
— Отже, ти здогадався?
— А про що я мав здогадатися?
— Якимсь чином стало вiдомо, коли й де вас чекати. Зараз у Залi Переходу зiбрався цiлий натовп — вам готують урочисту зустрiч.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син сутінків і світла» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „частина четверта ХАЗЯЙКА ДЖЕРЕЛА“ на сторінці 9. Приємного читання.