TextBook Я мiг би злукавити i сказати, що цiкавiсть подолала в менi страх. Але буду вiдвертий: я не вiдступив лише тому, що мене паралiзувало вiд жаху. Я був готовий до зустрiчi з ким завгодно — тiльки не з мертвою душею.
„Ти ще тут?” — за секунду озвалася суть.
„Я не пiду, поки не отримаю вiдповiдi на свої запитання”, — набравшись хоробростi, заявив я.
„Що хочеш знати?”
Я почав був говорити, але суть перебила мене:
„Ти звернувся не за адресою. Якщо наважишся, зачекай. Я викличу потрiбну тобi суть”.
Я наважився й зачекав, попри наполегливi заклики Бренди повертатися. Минуло не бiльше десяти секунд, проте для мене вони розтяглися в сторiччя, а прес вагою в трильйони гiгатонн все дужче тиснув на мене. I нарештi почувся такий самий безбарвний голос:
„Я слухаю тебе, Артуре Пендрагон. Про що ти хочеш запитати?”
„Насамперед, хто ти?”
„Насамперед, я суть”.
„А ким ти була за життя?”
„Хазяйкою Джерела — аж поки Бронвен Лейнстер убила мене”.
Зiзнатися, я чекав такої вiдповiдi.
„Ти Вiв’єна?”
„Нi, мене звали iнакше. Колись я була Дiаною iз Сутiнкiв”.
Наступної митi я ледве не випустив з пiд контролю всю енергiю, що накопичилась у менi. На щастя, Бренда була напоготовi й пiдстрахувала мене.
„Дiана... Ти — Дiана?!”
„Я була Дiаною. Дуже давно. Вiдтодi минула цiла вiчнiсть, навiть бiльше нiж вiчнiсть. Але я пам’ятаю тебе”.
„Дiано, рiдна...”
„Я вже не Дiана. Твоєї Дiани не стало, коли вона потрапила в серцевину Основного потоку Формотворчих i втратила своє тiло. Вона мала пiти в небуття, але Джерело прийняло її i зробило своєю Хазяйкою. Так з’явилася я — остання зi справжнiх Хазяйок Джерела”.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син сутінків і світла» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „частина третя ЖЕРТВИ ДЖЕРЕЛА“ на сторінці 58. Приємного читання.