Розділ «частина друга АДЕПТ ДЖЕРЕЛА»

„I заразом побачити мене”, — майнув у моїй головi здогад. Мабуть, її також пройняло. Та чи розумiє вона це?.. Клятi каменi!

Я запевнив Дану, що не варто хвилюватися за Колiна (якщо вона взагалi хвилювалася), попросив переказати Моргановi, що в мене все гаразд, i змусив себе попрощатися з нею. Коли Данине обличчя зникло, а калюжа знову перетворилася на звичайну калюжу з каламутною водою, Брендон запитав:

— Твоя подружка?

— Нi, — стримано вiдповiв я. — Ми просто добрi знайомi.

Тут мене викликала Пенелопа — в межах одного свiту, на невеликих вiдстанях, ми могли обмiнюватися думками й без допомоги чаклунських артефактiв. Дочка повiдомила, що хвилин за десять вечеря буде готова. Вочевидь, Брендон отримав таку ж звiстку вiд сестри, бо сказав:

— Ходiмо, Артуре. Нас уже чекають.

Якийсь час ми йшли мовчки. Потiм брат запитав:

— Чому ти досi не зв’язався з мамою?

— Ну... мав iншi клопоти.

— Мiг би викроїти кiлька хвилин. Останнi два днi вона мiсця собi не знаходить, тiльки про тебе й думає. — Брендон заздрiсно покосився на мене. — Ти завжди був її улюбленцем, навiть коли зник... Може, ти ображаєшся, що вона знову вийшла замiж?

— Аж нiяк, — вiдповiв я нещиро. — I я зовсiм не уникаю її, просто вiдкладаю нашу зустрiч. Збираюсь у Хаос, i не хочу, щоб вона пiшла за мною.

— Ага! Сподiваєшся дiзнатись у Ворога, де може бути Дiана?

— Зокрема це.

— Тодi я з тобою. А Бренда нас страхуватиме.

З Силою Джерела я не потребував нiчиєї допомоги, та все ж поцiкавився:

— Яким чином?

— Стоятиме в iншому кiнцi Тунелю i в разi небезпеки негайно висмикне нас до себе.

— Навiть iз Хаосу?

— Навiть звiдти. У нас з Брендою особливий зв’язок.

— Але в Палатах Смертi час тече дуже повiльно, — зауважив я. — Одна хвилина за двадцять двi з хвостиком години Основного потоку. Коли ж Бренда спатиме?