Прибувши, вона буквально з порогу сказала:
— Привіт, шкіпе! То ти вже в курсі?
— В курсі чого? — запитав я і тут-таки зрозумів, що знову ведуся на її звичну хитрість.
Кортні з невинним виразом обличчя пояснила:
— Ну, щодо зарконських катерів. Пам’ятаєш, ще на самому початку я про них розповідала? Їх зняли з продажу й готують до відльоту.
Я байдуже знизав плечима.
— То й нехай. Сама ж казала, що вони не мають попиту. Тому їх і забирають — вочевидь, вичерпали всі кошти на утримання у вавілонських доках.
— Не все так просто, шкіпе. Крейсерська швидкість цих катерів — два і шість десятих світових років, до Заркона їм летіти трохи більше трьох діб. А їх, за нашою інформацією, готують до тривалої подорожі. Та ще й на кожен монтують другу пару емітерів.
— Може, це ми їх потай придбали? — припустив я. — Але приховуємо це, соромимося визнати, що спокусилися на такий мотлох.
Я пам’ятав, що нещодавно підписував документи на закупівлю катерів. Хоча, здається, ще були високоякісні кораблі, спроможні здійснити переліт до Ютланда лише з кількома проміжними зупинками для профілактики ходових систем.
— Я питала в міністра Новака, — відповіла Прайс. — Він це заперечує. А додаткові емітери дуже стурбували його.
Я задумався.
— Гаразд. Припустімо, що зарконські катери придбали тяньгонські агенти, щоб спорядити їх навздогін своєму флотові. Або представники фармацевтичного консорціуму — з тією ж метою. І що з цього? Сотня винищувачів — теж мені підкріплення!
Проте Кортні була налаштована не так легковажно.
— Хто знає, шкіпе. А раптом вони придумали, як усунути дефект у їхньому озброєнні.
— Все одно… До речі, що за озброєння? Стандартне?
— Аж ніяк. Нова розробка, в теорії дуже грізна. Але на практиці виходить пшик. На зразок того, як відкорковуєш пляшку з етикеткою шампанського, а там — яблучна шипучка.
— Поясни детальніше, — зацікавився я.
Прайс обійшла стіл, підсунула до мого крісла стілець, умостилася поруч зі мною перед терміналом і стала маніпулювати консоллю.
— От поглянь, це фрагмент зарконського рекламного ролика.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реальна загроза» автора Аврамегко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ сьомий Si vis pacem…[9]“ на сторінці 17. Приємного читання.