Розділ четвертий „Оріон“

Реальна загроза

Тим часом зі мною по окремому каналу зв’язався капітан Ольсен. Його очі сяяли гордістю вчителя за свого учня.

— Відмінна робота, колего! Прийміть мої вітання. Ви блискуче провели операцію з перехвату.

— Кожен на моєму місці… — почав був я, проте Ольсен урвав мене:

— Це неістотно. На вашому місці опинилися ви — і годі. За словами командувача, ви блискавично зорієнтувались у ситуації й виявили ініціативу.

Звичайно, я не став говорити, що мої дії видавалися блискавичними лише в порівнянні з загальмованістю адмірала Сантьяго. А ще я вирішив, що в своєму рапорті, не відступивши ні на крок від фактів, спробую максимально пом’якшити ситуацію. Хоча навряд це допоможе адміралові. Навіть якщо капітан флагмана вчинить так само, залишаються ще офіцери зв’язку з обох кораблів. Вони у своїх звітах для служби безпеки нічого не прикрасять…

— До речі, колего, — продовжував Ольсен. — Ви таки мали рацію щодо лейтенанта-командора Гарсії.

— Він уже зізнався?

— Гм. У певному сенсі. Безпосередньо перед стартом адмірал повідомив мені про ваші підозри і наказав про всяк випадок взяти Гарсію під варту. А він учинив запеклий опір, навіть поранив одного з піхотинців, намагаючись дістатися до шлюпок. Не знаю, що він збирався робити далі, куди втікати, але результат наявний — своєю поведінкою він викрив себе з головою. Поза будь-яким сумнівом, він той самий шпигун.

— От покидьок! — сказав я від душі. — Тож-бо він так вислужувався, щоб отримати це завдання… Ви вже зірвали з нього погони?

— На жаль, я позбавлений такого задоволення. Це прерогатива суду офіцерської честі.

Завершивши розмову з Ольсеном, я підвівся з крісла, збираючись, як це заведено, подякувати присутнім на містку за роботу. Але вони випередили мене й дружно заплескали в долоні.

— Шкіпе, — промовив лейтенант-командор Купер. — Вітаємо з вашою першою місією на посаді капітана. Так тримати!

— Дякую, — відповів я; особливо мені влестило, що Купер назвав мене „шкіпом“: саме так, скорочено і трохи фамільярно, пілоти „Оріона“ частенько зверталися до Ольсена. — Сподіваюсь, я не наробив багато помилок?

— Все було за вищим розрядом, сер, — запевнила мене Девіс. — Майже як у капітана Ольсена. Ви помилились один-єдиний раз.

— Коли?

Усіх випередила рудоволоса Прайс. Вона з усмішкою пояснила:

— Коли забули сповістити екіпаж про старт корабля.

Наступний розділ:

Розділ п’ятий Криза

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реальна загроза» автора Аврамегко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ четвертий „Оріон““ на сторінці 13. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи