— Роздумуєш? — запитав він ствердно.
Я мовчки чекав, що він далі скаже.
Обличчя у Ромашина-старшого жорстке, по-чоловічому красиве, погляд гострий, холоднуватий, розумний. Подобається він, мабуть, жінкам, подумав я з несподіваною для себе самого заздрістю, ми з ним однолітки, а виглядає він років на п’ять молодшим…
Пилипа я знаю уже вісім літ — познайомилися, коли він був другим заступником директора. Уже тоді я відзначив у ньому якості, які ціную в керівникові: волю, гнучке, розкуте мислення, самовладання, почуття обов’язку і вміння працювати з людьми. З роками поряд з цими якостями з’явилися нові, але вони тільки зміцнили мою повагу до Пилипа. Працювати з ним було нелегко, але цікаво.
— Що нового по Ховенвіпу?
— Накреслюю контури споруди. Працюватиме Гнат.
— Знаю, він мені вже сказав. Що це за організація — “Суперхомо”?
— Не знаю.
Ромашин гмукнув.
— Погано.
“Що ж тут хорошого”, - подумав я.
— По-моєму, Гнат сам не справиться. Я ще раз проглянув звіти комісії по розслідуванню обставин загибелі групи Шерстова. Потрібно нове розслідування. І якнайшвидше.
Мене не треба було в цьому переконувати, але і я мав у руках лише звіти тієї ж комісії, зведення загадкових подій з участю Зо Лі, єдиного свідка загибелі групи, та ще якісь туманні здогадки, припущення. Чи не пізно я залучив Гната? Втім, раніше не було особливих причин ворушити цю справу, до того ж Гнат повернувся з експедиції лише місяць тому.
— На початковій стадії розслідування достатньо одного-двох чоловік, — сказав я. — Потім, за потребою, як то кажуть, вводитимемо свіжі сили.
Ромашин кивнув, поклав підборіддя на сплетені пальці рук, повторив:
— Так, не подобається мені ця історія… Три дивних аварії — і всюди бачили Зо Лі… Читав акт медекспертизи? Чому так довго медики не могли визначити, що сталося? Від чого загинули чистильники?
— Влада авторитету.
— Як? Не зрозумів.
— На жаль, ще й досі зустрічаються випадки, коли заява одного з корифеїв вважається правильним апріорі, бо її зробив, бачите, незаперечний авторитет. Так було і цього разу. Керівник медкомісії визначив винуватцем смерті чистильників рідкісний вірус, за вивчення якого він років тридцять тому одержав академічний ступінь. Вірус викликає спастичне скорочення серцевого м’яза і майже миттєву смерть. Слів немає, дуже схоже… Професору пробували несміливо заперечувати, але він зумів відстояти свою точку зору. І лише через п’ять місяців знайшовся медексперт, один з опонентів професора, в якого виникли сумніви і який наважився зробити аналіз і доповісти комісії про результати. Професор потім…
— Я знаю. Що ж, помилки треба визнавати. Мені шкода його. Як назвеш цю справу?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Непрохані гості» автора Головачов Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯН ЛАПАРРА, начальник відділу безпеки УАРС“ на сторінці 3. Приємного читання.