Розділ «Відділення друге «Сувора українізація»»

– Ну, то я піду до будівлі мерії, буду там волонтерам допомагати, – каже вона.

– Йдіть!

О пів на п’яту «Беркут» і спецпризначенці відтісняють протестувальників з Грушевського та Інститутської за периметр барикад. Ті майже не чинять опору, звільняючи й Український дім і Хрещатик. Окрема група забарикадувалася у Жовтневому палаці. Але за годину змушена вийти службовим ходом і розчинитися у присмерках, що падають на місто. Самооборона евакуюється з наметів, що стоять біля стели, і відходить у бік Будинку профспілок.

На сцені Турчинов закликає усіх неповнолітніх, а також жінок і дітей покинути периметр Майдану.

Настає найстрашніше надвечір’я і ніч в історії сучасної України.

Близько сьомої починається основна фаза антитерористичної операції.

Одночасно декілька БТРів проламують барикаду на Хрещатику, прориваючись до сцени. Взявши один БТР у кільце, протестувальники запалюють його пляшками з коктейлями. Водомет, що стоїть одразу за барикадою, пробує загасити полум’я, але невдало.

– Невже напалм? – проноситься у натовпі.

– А таки напалм! – коментує хтось поруч, коли ми, знаходячись під самою сценою, спостерігаємо прорив БТРа та водомета з боку Інститутської.

Техніка проривається через «першу» барикаду і доходить майже до самого Майдану. Тут зчиняється страшенна колотнеча. Водомет працює на повну, а БТР уривками намагається прорватися далі. Проте мітингувальники не здаються. Спершу запалюють БТР, а коли водомет підбирається майже впритул до палаючої машини, запалюють і його. Раструб, з якого виривається потужний водяний струмінь, від шаленої температури морщиться, опускається, немов старечий статевий член, і потік води, плавно затихаючи, за якусь мить припиняється зовсім.

Є-є-є! – проноситься Майданом шал захвату.

Кидаючи коктейлі з торговельного центру «Глобус», беркутня підпалює намети, що стоять унизу, даючи нам підказку до тактичних дій у подальшій обороні.

– Підносьте шини, підносьте дрова, запалюйте вогонь по всій лінії зіткнення! – командує зі сцени Женя Нищук, хоча з боку Будинку профспілок кут уже горить, – замикайте вогняне коло!

Потім ініціативу перебирає хтось із сотників:

– Беркут застосовує вогнепальну зброю. На барикадах лишаються тільки ті, хто має індивідуальний захист, бронежилети, каски. Прохання до жінок і неповнолітніх полишити периметр Майдану.

– Пане отамане, у вас є зброя? – питає у мене Сем.

– Є мисливська рушниця.

– То, може, той во, час нею скористатися, або дайте мені?

– Ні, друже, не можу. Не готовий ще.

Ми стоїмо попід сценою, гуртуючись з містянами плече до плеча.