Розділ «Відділення друге «Сувора українізація»»

– Тягнибок скликає усіх на 18.00.

– Евакуюють прилеглі до Майдану будівлі.

– Буде штурм.

– Буде штурм.

– Буде штурм!

– У кого є зброя?

– Так, увага! Ось конкретика! Потрібні знеболювальні, шовний матеріал, шприци, – каже Марічка, заходячи на сторінку волонтерської медслужби Майдану.

– Скидаємось, хто скільки зможе.

Поки ми збираємо гроші, я резюмую:

– Післязавтра, якщо будемо живі, знімаємо нові кліпи для Ореста Лютого. Оператор, освітлювачі та художник – у «Бактерії» о 8.00. На дев’яту – режисер, гримери, музиканти і я. О десятій – мотор. Знімаємо до переможного кінця. Скільки там вийшло?

– Майже три тисячі.

– Прекрасно, хто зі мною до аптеки?

Дорогою до Майдану біля центральної брами Михайлівського собору записуємо з друзями короткий відеозаклик. У наших руках український прапор. «Дорогі брати і сестри, українці, сьогодні на вулиці Грушевського пролилася перша кров. Кулями у груди вбито двох наших побратимів. Влада перейшла межу і тепер знаходиться поза законом. Ми як громадяни України відмовляємося визнавати таку владу легітимною і на знак цього перевертаємо український прапор жовтим кольором догори. Віднині цей перевернутий прапор є символом нашої громадянської непокори та знак SOS для всіх цивілізованих країн із закликом підтримати молоду українську демократію в її боротьбі проти злочинного режиму».

Відразу ж викладаємо відео на своїх Фейсбук-сторінках. За пів-години понад тисячу перепостів. Соціальні мережі – найпотужніша зброя революції. Спускаємося на Майдан.

Ліки приймають прямо біля входу до Будинку профспілок. Всередину пускають не всіх. «Правий сектор» і самооборонівці, взявши одне одного за праве плече, довгими ланцюгами просуваються у натовпі, вирушаючи на передову. Відразу впадають в очі трофейні, відбиті у «Беркута», щити і суворі металеві ментойоби, що прийшли на заміну дерев’яним кийкам від лопат. На комусь уже з’явилися куленепробивні жилети і військові каски. Справжньої зброї у руках не видно, хоч раз у раз чується: «Якщо попруть на першу барикаду, нам є чим їх пригостити!» Дітей і жінок просять покинути периметр Майдану.

– Зустріла подругу, – каже Марічка, – просять допомогти на кухні.

– Добре, пишіть, коли що. Післязавтра знімаємо, не забудьте!

– Бережіть себе!

Передова десь там, за барикадою, і туди пропускають тільки чоловіків або жінок у медичній формі. Хрещатик відкритий на два входи і виходи. На випадок штурму їх звузили максимально. Вихід з Майдану – праворуч. Вхід – ліворуч, якщо дивитися у бік Європейської площі. Варта самооборони чатує, пильно вдивляючись в обличчя. До Києва завезли кілька потягів «тітушок» з Миколаєва та Донецька. Одні гуртуються біля Родіни-матєрі й у Маріїнському парку, інші – поблизу річкового вокзалу. Кажуть, що ще частина – в районі Борщагівки. Отримали завдання окремими групами просочуватися на Майдан для влаштування провокацій.

«Буде штурм. Буде штурм. Буде штурм!»