— Чого він побивається?! — спитав. — Через скарб?
— Журиться, що втратив кохану. І час.
— А якщо я дам йому трохи… зі скрині… Його туга зменшиться?
— Не маю сумніву, — бадьоро відповів Ілія.
Завмер: чорти забирай! Посеред напівзруйнованої церкви стояла Гоцикова скриня. І крапка! Гоцик уже розпоряджався нею.
Підійшов до скрині, поманив Сантьяго. Указав на скарб.
— Бери!
Сантьяго зрозумів. Злодійкувато косував на мандрівників, сунув до скрині. Загріб у жменю камінців, закинув у торбу.
— Матір Божа! — не витримав Ілія, ухопив Гоцика за руку. — Що ти робиш, брате?! Навіщо? Ми так довго йшли! Ми страждали…
— Цікаво, коли він зупиниться, — недобре усміхнувся Гоцик.
— Ти зупини його. Чи я…
Ілія ухопив Сантьяго за руку.
— Досить! — вигукнув гарячково. — Однаково не знаєш, що з тим робити!
Сантьяго смикнувся.
— Я… встиг подумати. Почну спочатку. Куплю овець.
В ошелешеного Ілії відвалилася щелепа.
— Він хворий! — сказав Гоцикові.
— Чому? — зацікавлено запитав Гоцик.
— Він… завжди мріяв подорожувати. Свого часу навіть покинув заради того навчання у семінарії, купив собі отару овець, валандався із ними цією… Андалусією…
— Так він пастух?! — напружився Гоцик.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Биті є. Гоцик» автора Люко Дашвар на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 97. Приємного читання.